28-ми річна Анастасія не уявляла, що колись доведеться залишити рідний дім. Разом із сім’єю вона жила у Добропіллі Донецької області. Тут навчалася, працювала, облаштовувала оселю. Після народження дитини пішла у декретну відпустку й присвятила себе родині.
Та одного дня життя змінилося. Війна зруйнувала звичний і спокійний світ. Сім’я залишалася вдома стільки, скільки це було можливо, сподіваючись на покращення ситуації. Однак лінія фронту невпинно наближалася, а безпекова ситуація ставала дедалі небезпечнішою.
«Лінія фронту була зовсім близько. Щодня я жила в постійній напрузі, адже попереду була лише невідомість. Найбільше хвилювалася за нашу дитину, яка зі страхом переживала кожен вибух. Чоловік працював у ДСНС: виїжджав на виклики, гасив пожежі, розбирав завали… Увесь цей час я жила в постійному страху», — розповідає Анастасія.
У січні 2026 року родина евакуювалася до села Улянівка Олександрійського району Попельнястівської громади. Тут їм надали житло. Поступово сім’я почала облаштовувати новий побут, оформила необхідні виплати. Анастасія займалася вихованням дитини, чоловік працював. Згодом вони навіть завели невелике господарство.
Починати життя заново в незнайомому місці, не маючи найнеобхіднішого, — великий виклик. Особливо гостро в таких обставинах постає питання забезпечення продуктами, ліками та іншими базовими потребами. Дізнавшись про проєкт «Безпека, підтримка та захист людей у потребі», Анастасія звернулася по допомогу до благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький».
У межах проєкту Анастасія отримала інформаційні консультації від соціальної працівниці Анні Коваленко, а також продуктовий сертифікат, а її чоловік — сертифікат на придбання ліків і медичних засобів. Це дало можливість родині самостійно обрати найнеобхідніше, покривши частину витрат у непростий період адаптації до нового життя.
«Чоловік знову працює. Він їздить у Донецьку область, виїжджає на виклики, гасить пожежі, розбирає завали… Я виховую дитину й поступово звикаю до нового життя. Дякую за підтримку. У такі моменти особливо важливо відчувати, що ти не залишився сам на сам зі своїми труднощами», — ділиться Анастасія.
БО «100 відсотків життя. Кропивницький» продовжує підтримувати внутрішньо переміщених осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, надаючи своєчасну та практичну допомогу. Ця історія – ще одне підтвердження, що ми здатні оперативно реагувати на кризові потреби людей.
Проєкт «Безпека, підтримка та захист людей у потребі» реалізують БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» та БО «100 відсотків життя. Кропивницький» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та за координації Help – Hilfe zur Selbsthilfe та Програми Локалізації Help (HLF).