У Марини (ім'я змінено) та її чоловіка є інвалідність. Нещодавно подружжя евакуювалося до Кіровоградської області, сподіваючись розпочати життя у більш безпечному місці. Здавалося, що найважче вже позаду, але невдовзі здоров'я жінки різко погіршилося.
Марині стало важко сидіти й ходити. Сильний біль у спині не минав, тому вона звернулася до лікарів та пройшла необхідні обстеження. Діагноз став несподіванкою — туберкульоз хребта. Під час спілкування з медиками з'ясувалося, що це вже повторний випадок захворювання.
«Коли Марина лікувалася вперше, у неї був чутливий туберкульоз. На жаль, тоді вона не дотримувалася всіх рекомендацій щодо лікування, через що хвороба почала прогресувати. Крім того, на перебіг захворювання вплинули й супутні хронічні хвороби. Цього разу у жінки діагностували мультирезистентний туберкульоз, лікування якого є тривалішим і складнішим», — розповідає Тетяна Грибок, соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що реалізується за підтримки Глобального фонду.
Лікування Марина розпочала у протитуберкульозній лікарні на Лісовій Поляні, де постійно перебувала під медичним наглядом. Проте тривала госпіталізація давалася жінці нелегко. Вона хвилювалася через вимушене перебування в лікарні, почувалася розгубленою та пригніченою.
«Я проводила консультації щодо формування прихильності до лікування, пояснювала, чому важливо не переривати терапію та виконувати всі рекомендації лікарів. Підтримка в цей період не менш важлива, ніж саме лікування, адже людині потрібно не втратити віру в одужання», — говорить Тетяна Грибок.
Соціальна працівниця супроводжувала Марину протягом лікування та допомагала вирішувати життєві труднощі. БО «100 відсотків життя. Кропивницький» надала жінці комплексну підтримку: допомогу в межах програм для внутрішньо переміщених осіб, мотиваційні сертифікати на придбання продуктів харчування, а також юридичні консультації щодо важливих для неї питань.
Сьогодні Марина продовжує лікування, сумлінно дотримується рекомендацій лікарів і налаштована пройти цей шлях до кінця. Вона вже знає, наскільки важливо не переривати терапію та довіряти фахівцям.
Ця історія нагадує: навіть після повторного захворювання на туберкульоз є шанс на одужання. Головне — вчасно звернутися по медичну допомогу, не припиняти лікування та не залишатися наодинці зі своїми труднощами. Підтримка медичних і соціальних працівників допомагає пройти цей непростий шлях і повернутися до повноцінного життя.