«Коли я дізналася, що в мене ВІЛ, у мене була паніка, істерика. Мені було соромно. Було відчуття, що я не така як усі. Мені пропонували зробити аборт, щоб я не народжувала хвору дитину. Але як я могла це зробити? Прийшла додому, щоб поговорити з чоловіком. Він тоді запевняв мене, що здоровий, що вилікувався давно, аналізи були хороші, лікування він не приймав», - розповідає Тетяна.

Під час вагітності жінка приймала АРВ-терапію – медичне лікування для людей з ВІЛ. Вона дуже хвилювалася, щоб народити здорову дитину. Потім була друга вагітність, продовження прийому ліків. Обидві дитини народилися здоровими.

Тетяна розповідає, що у неї ВІЛ ніяк не проявлявся. От вона і подумала: може це якась помилка, може його не існує. Чоловік так і не приймав лікування, а почувався добре. Тоді і Тетяна вирішила для себе також не приймати АРВ-терапію… на цілих десять років.

Однак без належного лікування ВІЛ непомітно прогресував. Чоловік повернувся до лікування, але вже було надто пізно – додалися супутні хвороби, стан погіршувався з кожним днем, він помер. Згодом серйозні проблеми зі здоров’ям з’явилися і в Тетяни.

«Я не приймала ліки. Мене нічого не турбувало. А потім в один прекрасний день я втратила свідомість. Мене забрали в реанімацію. І так було чотири рази. Виявили енцефаліт», - розповідає жінка, яка відтоді почала боротьбу за своє життя.

Тетяна каже, що тоді вперше стало дуже страшно, вона боялася назавжди залишити дітей. Тоді розпочала лікування. Кожна пігулка відновлювала, повертала до життя, згодом її виписали додому.

У важкий період, коли хворіла, потребувала підтримки, – отримати медичні препарати у медичному закладі, віднести документи у соціальні заклади, придбати продукти… У цьому їй допомагала соціальна працівниця БО «100 відсотків життя. Кропивницький» Альона Проценко у рамках проєкту «Підвищення якості, різноманіття та видів соціального захисту через розвиток ринку соціальних послуг у громадах Кіровоградщини», який передбачає надання немедичної допомоги людям, які перебувають у складних життєвих обставинах. 

Наразі Тетяна 15 років живе з ВІЛ. Вона мама 3х дітей, всі здорові. Жінка нещодавно влаштувалася на роботу у лікарню, адже хоче бути активною, свідомою, відповідальною за життя своїх дітей.

«Можна жити повноцінне життя з ВІЛ. Головне – приймати лікування. Шкода, що я не одразу це зрозуміла. Та важливо, що зараз все добре, я почуваюся здоровою, мої аналізи в межах норми. Я дякую, що мене підтримували, коли опускалися руки. Тепер я знаю, що все буде добре. Я продовжую жити своє життя», - каже Тетяна. 

Проєкт «Підвищення якості, різноманіття та видів соціального захисту через розвиток ринку соціальних послуг у громадах Кіровоградщини» реалізує БО «100 відсотків життя. Кропивницький» у межах субгранту від проєкту EU4CSOs EmpowerUA, який реалізує БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» за фінансового сприяння Європейського Союзу.

Зміст цієї новини є виключно відповідальністю БО «100 відсотків життя. Кропивницький» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.