50-річний Микола Іванович (ім’я змінено) не вірив, що вилікує туберкульоз. Чоловік проживає сам, дітей немає, офіційно працює. Каже, що хворів рідко, а навесні занедужував – слабкість, кашель, підвищення температури. Лікував простуду, але симптоми не зникали. Після огляду у сімейного лікаря, пройшов обстеження.
«У мене виявили туберкульоз. Де він міг взятися, досі не знаю. У мене нормальний спосіб життя, шкідливих звичок не маю. Але напевно ослаб імунітет, от десь і підхопив хворобу», - ділиться чоловік.
Миколі Івановичу діагностували чутливий туберкульоз, розписали схему лікування протитуберкульозними препаратами.
БО «100 відсотків життя. Кропивницький» підтримувала чоловіка на етапі лікування – щомісяця видавали мотиваційні сертифікати на продукти харчування, поповнювали рахунок на телефоні, щоб чоловік зумів зняти відео про прийом ліків і надіслати медичним працівникам підтвердження.
«Після кількох консультацій у чоловіка була сформована прихильність до лікування. Він одразу почав прийом ліків, адже прагнув одужати», - каже Наталія Єгорова – соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом, яка продовжувала його підтримувати під час всього лікування.
Коли чоловік пройшов обстеження через чотири місяці, у легенях ще спостерігалися зміни. Тому лікування продовжили на два місяці.
«Наприкінці листопада я завершив лікування. Повторно пройшов обстеження і нарешті почув, що здоровий. Моє самопочуття значно краще. У мене не має рідних, та соціальна працівниця підтримала, коли було складно», - каже Микола Іванович.
Ця історія приклад того, що лікування туберкульозу ефективне. Тому варто дотримуватися рекомендацій медичних та соціальних працівників.