«Валя, ти окрім себе потрібна лише своїй дитині. А твоя дитина потрібна лише тобі! Якщо ти залишиш лікування - ти помреш! Куди піде твоя дитина?». Це єдині слова, які приземлили мою клієнтку - 33-ти річну Валю і стимулювали взятися за своє здоров’я. Я повинна була їх сказати, щоб жінка розпочала лікування туберкульозу», - розповідає історію допомоги соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» (що підтримано Глобальним фондом) Анна Шевченко.
Валентина вже хворіла чутливим туберкульозом. Однак, пройти лікування до кінця – не захотіла, тому відмовилася від нього. Наступного разу, коли потрапила у лікарню, у неї вже виявився лікарсько-стійкий туберкульоз. До того ж, за цей період у жінки з’явилася ВІЛ-інфекція. Цього разу вона розпочала лікування заново.
- Після проходження лікування, її певний час не виписували, хоча туберкульоз уже був абіцельований. За місцем проживання не було медичних працівників, які б могли ставити відповідні крапельниці Валентині. Вона знайшла можливість залишитися у Кропивницькому - ходила на лікування. Потім її перевели на таблетоване, - розповідає Анна Шевченко, додаючи, що під соціальним супроводом жінка перебуває з липня. – Я з нею проводила бесіди щодо прихильності до лікування. Це була складна клієнтка, інколи вона не відповідала на телефонні дзвінки. Я дуже вірю, що вона завершить лікування вдало.
З 21 січня Валентину перевели на відео-дот через прихильність до лікування. За словами лікарів і соціальної працівниці, клієнтка дотримується рекомендація задля одужання.