handy anzapfen anwendung apps to track iphone by number without permission snapchat emojis ändern hook up sites in Midstream South Africa free speed dating in Heidelberg South Africa online partnersuche gay Carouge Schweiz how to put a gps track on a cell LG V50 сайт знакомств tegos ru

ВІЛ-позитивна: «Я не пам’ятаю, як тоді доїхала в село…»

Про ВІЛ-позитивний статус Наталя дізналася у шістдесят. Запустила городи, домашнє господарство і забула тоді підсолити борщ… Якщо про ВІЛ-статус дізнаються в селі, що з нею буде?

 Наталя проходила тестування експрес-тестами у сімейної лікарки. Власне, та і повідомила, що результат позитивний.

- Я була, як сполохана пташка. Здавалося, страх за життя мене полонив назавжди. Я немов закам’яніла. Точно, нагадувала якийсь пам’ятник невідомій людині, якої вже не існує… Я не знала, що з ВІЛ можна жити. У голові крутилися написи з плакатів «СНІД – чума ХХ століття»… Я не пам’ятаю, як доїхала на автобусі в село. Як я почала готувати вечерю, але борщ не посолила. І тоді чоловік запитав: «Що з тобою?...». І своїми словами він мене ніби приземлив, але я не розповіла насправді, що не так, - пригадує Наталя із Добровеличківського району, додаючи, що того вечора згадала, як сімейна лікарка розповіла їй, що вона може за моральною підтримкою звернутися до соціальної працівниці проєкту HealthLink «Прискорення зусиль України з метою подолання епідемії ВІЛ», що втілюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Жінка так і зробила, зателефонувавши ввечері соціальній працівниці. Уже наступного дня вона знову їхала в район на консультацію.

- Ми зустрілися в лікарні, в окремому кабінеті. Я розповіла Наталі про нашу благодійну організацію «100 відсотків життя. Кропивницький», як ми можемо їй допомогти. Вона була настільки стривожена, що не знала, як себе поводити, що запитувати. Наталя взяла себе в руки і вислухала мене уважно. Ми домовилися, що дочекаємося з нею результатів ІФА і тоді будемо приймати рішення. Відтоді ми з нею весь час на зв’язку. Наталя розповідала про свої співпереживання і страхи, що хтось може дізнатися, що в неї ВІЛ, - каже соціальна працівниця Анна Мельниченко.  

За результатами ІФА у Наталі ВІЛ-позитивний статус підтвердився. За цей час жінка змирилася і готова була почати лікування.

- Я розповіла їй про лікування, яке життєвонеобхідне для неї. Ми домовилися, що я буду передавати їй АРТ-терапію. Так і робимо вже кілька місяців поспіль. Наталя телефонує і каже, що після таблеток їй краще: у неї не паморочиться голова, немає припливів нудоти. Зараз ми на етапі, щоб жінка розповіла чоловіку про свій ВІЛ-позитивний статус. Це шлях, який моя клієнтка пройде, - додає Анна.  

Наталя – одна із 23 клієнтів з Кіровоградщини проєкту HealthLink, яким допомогли соціальні працівники за останні три місяці розпочати лікування заради їхнього здоров’я, безпечного життя.