МІФ. Туберкульоз – хронічне захворювання, від якого неможливо вилікуватися.
ФАКТ: Ні, туберкульоз – це, дійсно, складне захворювання, але від нього можна вилікуватися, якщо не переривати лікування та дотримуватися усіх призначень лікаря.
МІФ: Тривалість лікування від туберкульозу – для усіх однакова, складає більше 2-х років.
ФАКТ: Ні. Дійсно, існують форми туберкульозу, при яких тривалість лікування складає два і більше років. Але не всіх пацієнтів, хворих на туберкульоз, лікують однаково. В основі вибору тривалості та схеми лікування лежить те, на скільки збудник туберкульозу в кожному конкретному випадку чутливий до лікування (які протитуберкульозні препарати здатні його добре знищити). І чим збудник чутливіший до лікування («слабший»), тим менше часу та меншу кількість препаратів потрібно приймати хворому. А чим збудник стійкіший до лікування («сильніший»), тим більше протитуберкульозних препаратів та триваліший час потрібно витратити на лікування.
МІФ: Усі протитуберкульозні препарати дуже старі і не виліковують, а лише заліковують хворобу.
ФАКТ: Ні. За останні кілька років наша країна зробила значний крок вперед в плані лікування стійкого (резистентного) та дуже стійкого туберкульозу (з розширеною резистентністю). Наразі в нашій області, та й в Україні в цілому наявні нові протитуберкульозні препарати, які є високоефективними проти збудника туберкульозу, що дозволяє виліковуватися пацієнтам з дуже важкими, стійкими до основних протитуберкульозних препаратів, формами захворювання.
МІФ: Всі хворі на туберкульоз небезпечні і мають увесь час лікування знаходитись у спеціальній закритій лікарні, адже усі вони заразні.
ФАКТ: Ні. Небезпечними є хворі, які ще не знають про свою хворобу та можуть безперешкодно заражати оточуючих. Ті хворі, які відмовляються від лікування, та пацієнти, які мають «відкриту форму» туберкульозу – підтверджене лабораторно бактеріовиділення, і розпочали лікування нещодавно (від 2 тижнів до 2-місяців від початку лікування). Хворі, які регулярно отримують лікування, через 2 тижні або 2 місяці (в залежності від розповсюдженості форми туберкульозу) перестають бути заразними та небезпечними для оточуючих. Тому і лікуватися надалі можуть в домашніх умовах, адже дома і стіни лікують. А пацієнти, які мають обмежений процес і лабораторно в них не підтверджено бактеріовиділення (умовно кажучи «закрита форма» захворювання), можуть взагалі не бути госпіталізованими, а одразу розпочинати лікування вдома. Однак, це не стосується людей, які проживають разом із малолітніми дітьми, мають інші протипоказання до початку лікування в амбулаторних умовах.
МІФ: Якщо ВІЛ-інфікований захворіє на туберкульоз, він обов’язково скоро помре.
ФАКТ: Ні. Туберкульоз у ВІЛ-позитивної людини – це не вирок. Туберкульоз та ВІЛ-інфекція останнім часом дуже часто виявляються одночасно. Найчастіше в Україні ВІЛ-інфіковані помирають від туберкульозу – це факти сьогодення, вони невтішні, але цю ситуацію можна змінити на краще! Головне - вчасно виявити захворювання, якнайшвидше розпочати лікування від туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Нагадую, що лікування цих двох небезпечних хвороб в Україні є абсолютно безкоштовними! Головне – мати бажання одужати та дотримуватись настанов лікаря, не переривати лікування і добрий результат не змусить себе довго чекати!
МІФ: Профілактичне лікування від туберкульозу лише токсично впливає на печінку, ніякої користі від нього немає.
ФАКТ: Ні. Профілактичне лікування від туберкульозу проводиться препаратом ізоніазид, який потрібно приймати протягом 6-ти місяців. Існують чіткі показання для призначення такого лікування. Для дорослих найчастіше це – тривалий контакт з хворим на туберкульоз, коли існує високий ризик розвитку туберкульозу у поки що здорової людини. Для дітей – також контакт з хворим на туберкульоз, навіть нетривалий, оскільки діти набагато сприйнятливіші до цього захворювання. Друга причина призначення профілактичного лікування у дітей - так звані «проблеми з р.Манту» - коли проба має великі розміри, або значно збільшилась в цьому році, порівняно з попереднім. Ймовірність токсичного впливу на печінку є (як і в усіх лікарських засобах, які виводяться з організму печінкою), проте вона невелика. А от користь від проведення профілактичного лікування значно переважає ймовірний його токсичний вплив. Адже після курсу профілактичного лікування ризик розвитку туберкульозу в людей, що контактували з хворими на туберкульоз, зменшується в десятки разів! Основна умова – завершити весь 6-ти місячний курс.
Вкрай важливим є профілактичне лікування ізоніазидом у ВІЛ-інфікованих. Воно значно зменшує ризик захворювання на туберкульоз, оскільки ВІЛ-інфіковані мають в набагато вищий, ніж у людей з нормальним імунітетом, щорічний ризик захворіти на туберкульоз. Тому кожна людина, що має ВІЛ, один раз в житті, а за наявності клінічних показань – і більше, обов’язково має пройти 6-ти місячний курс профілактичного лікування туберкульозу ізоніазидом.
МІФ: Туберкульоз передається через предмети побуту. Підхопити туберкульоз можна від речей хворого – книг, одягу, посуду.
ФАКТ: Ні. Від побутових речей хворого заразитися туберкульозом неможливо. Заразне лише повітря закритих приміщень, де перебував хворий на туберкульоз. Звичайно, мікобактерія туберкульозу може тривало знаходитись на речах хворого, в книгах, однак вона не може з цих предметів потрапити в легені здорової людини, щоб спричинити захворювання.
МІФ: Хворий на туберкульоз не може працювати, адже він постійно заражатиме оточуючих.
ФАКТ: Ні. Хворий на туберкульоз може працювати, однак йому підійде не будь-яка робота. Коли пацієнт перестає бути небезпечним для оточуючих, але ще не завершив лікування від туберкульозу, має задовільний стан, спеціальна лікарська комісія розглядає можливість виходу пацієнта на роботу. Пацієнт може продовжити виконувати свої професійні обов’язки в повній мірі, якщо його робота не передбачає перегрівань, переохолоджень, важкої фізичної праці, інсоляцій та не пов’язана, наприклад, з обслуговуванням певних контингентів населення, тощо. В разі наявності таких умов, пацієнт має перейти на роботу в іншому відділі, де буде забезпечено виконання перечислених вище умов.
МІФ: Здорові діти хворих на туберкульоз небезпечні – вони можуть інфікувати інших дітей та дорослих, адже тривало контактували з хворим.
ФАКТ: Ні. Здорові діти та здорові дорослі, які тривало контактували з хворими на туберкульоз, є здоровими людьми та не можуть нести небезпеку щодо даного захворювання. Інфікувати будь-кого вони не можуть, оскільки процес інфікування туберкульозом передбачає, що хвора людина видихає заразне повітря, яке містить в собі збудника захворювання (інфекційний аерозоль). Здорова людина не може створювати інфекційний аерозоль.
МІФ: Хворий на туберкульоз може на базарі продавати продукти харчування, і якщо їх з’їси, - захворієш на туберкульоз.
ФАКТ: Ні. Якщо ви купили продукти на базарі у хворого на туберкульоз продавця, захворіти на цю хворобу не вийде, адже туберкульоз не передається через продукти харчування (навіть, якщо ви з’їли овочі, чи фрукти немитими – можете захворіти багатьма інфекційними хворобами, але не туберкульозом). На вулиці взагалі важко інфікуватися туберкульозом, адже оскільки ця хвороба передається через повітря, а на вулиці завжди рух повітря швидкий і воно постійно перемішується, ймовірність того, що ви вдихнете повітря, в якому є мікобактерія туберкульозу, дуже мала.