handy anzapfen anwendung apps to track iphone by number without permission snapchat emojis ändern hook up sites in Midstream South Africa free speed dating in Heidelberg South Africa online partnersuche gay Carouge Schweiz how to put a gps track on a cell LG V50 сайт знакомств tegos ru

ВІЛ-позитивна: Лише зараз я живу…

ВІЛ-позитивна Катерина через незнання і стереотипи втратила дитину… Хотіла довести всьому світу, що вона із сином такі ж самі. Проте, не приймаючи АРВ-лікування, лише нашкодила собі… Життя не відмотати…

У 35 років, завагітнівши вдруге, Катерина дізналася, що в неї ВІЛ. «Не може бути, у мене перша донька повністю здорова, чоловік не гулящий…», - це перші думки, які тоді поселилися в голові жінки. Відтак, вирішила, що це помилка, що ВІЛ-інфекція не може торкнутися її сім’ї, що взагалі ця хвороба «наркоманів і повій, а вона ж не така»…

«Після пологів я постійно переконувала себе, що ми із сином здорові. Я хотіла це довести всьому світу… Коли пропонували обстеження дитини на ВІЛ-інфекцію – я категорично відмовлялася. Коли лікар сказав, що я повинна приймати АРТ-лікування – я відмовлялася. Що я отримала взамін?... Смерть дитини… Втратила відчуття життя… Тисячі хвороб мене атакували… Я знесилилися… Хотіла впасти і не жити», - ділиться Катерина своєю історією.

Приблизно в такому стані жінку зустріла під кабінетом лікаря Тетяна Безим’янна  - соціальний працівник проекту «HealthLink» «Прискорення сталої відповіді епідемії ВІЛ/СНІД на Кіровоградщині» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що втілює благодійна організація «100 відсотків життя. Кропивницький». Це той день, який дав відлік новому.

«Я помітила її в коридорі лікарні. Вона тоді сиділа і дивилася в одну точку. Я знала про її ВІЛ-статус. Тож підійшла і запросила в кабінет поспілкуватися наодинці. Я представилася, пояснила, що займаюся соціальним супроводом хворих на ВІЛ. Жінка стала агресивною, коли це почула. Я попросила десять хвилин для розмови, а потім, кажу, якщо ти вирішиш, що я тобі не корисна, можеш мене не знати і не вітатися, вдавати вигляд, що мене немає, я піду з твого життя. Та мені вистачило п’яти хвилин. Я поклала свою руку на її, сказала, що в мене є можливість допомогти. Вона розплакалася, відкрила мені душу… Я запитала її, чого вона не приймала раніше і не приймає зараз таке необхідне АРВ-лікування. Адже про ВІЛ-статус вона знає давно. Катя відповіла: «Я хотіла всьому світу довести, що я і моя дитина такі, як усі». Я сказала, що звісно, ви такі, як всі. Якщо ти будеш отримувати лікування, у тебе просто буде наявність хронічного захворювання, яке ти контролюєш», - пригадує розмову Тетяна Безим’янна.

Вже наступного дня вони разом поїхали здавати необхідні аналізи. Каті призначили АРВ-терапію, яку вона майже рік приймає щодня.

«У неї тоді було сто клітин. Як добре, що я не сильно спізнилася…», - каже Тетяна.

Зараз стан здоров’я Катерини значно покращився. Вона не скаржиться на погане самопочуття. Всю себе віддає кар’єрі. Займає хорошу посаду у себе в місті.  

«Я вдячна проекту «HealthLink» і Тані, що вони є в моєму житті. Лише зараз я живу».

У рамках проекту HealthLinkна Кіровоградщині за період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року соціальним працівникам вдалося мотивувати до АРВ-лікування 57 ВІЛ-позитивних осіб.