Як налаштувати дитину на тривале лікування? Консультує психолог проекту "100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині" (що підтримано Глобальним фондом) Ольга Котенко:
" Дуже важливим моментом є вік дитини, але надзвичайно важливу роль у цьому питанні відіграють, в першу чергу, батьки. Саме їхні страхи, стереотипи, ставлення до ситуації будуть впливати на свідогляд дитини. У жодному випадку не використовуйте таких слів як "пожиттєво", "до кінця життя", "це з тобою назавжди»… Це звучить як вирок, а відчуття приреченості ще нікого не робило щасливим.
Не створюйте ситуацію таємниці, майте просте і чесне пояснення для дитини. Кожна таємниця породжує тривожність. Не говоріть таких фраз, як: "я сказала треба, значить треба", "я тут мама - роби так, як я сказала", "ти ще маленька (маленький), виростеш - тоді все зрозумієш".
У дошкільному віці діти багато речей сприймають як належне, але треба бути готовими до їхніх запитань по типу: «Чого іншим діткам не треба пити такі ліки (чи вітамінки), а мені треба?».
Коли дитина має відповіді на свої запитання, в неї відпадає необхідність заповнювати ці пробіли страшними фантазіями.
Якщо ми говоримо про молодший підлітковий та підлітковий вік, то алгоритм дій точно такий самий, просто треба набагато більше терпіння і прийняття зі сторони дорослих. Тому що можливі вибухи гніву і шквал негативізму, з яким дорослі мають рахуватися і давати місце для таких речей.
Якщо дитина відмовляється приймати ліки, не примушуйте її силою, поговоріть, спробуйте почути причини та спростувати почуте. Коли зустрінетесь з агресією, не реагуйте агресією у відповідь, скажіть, що розумієте її (його) почуття і, що відчувати їх - нормально".