«Мені 35 років. Я почала лікування туберкульозу. Хочу про хворобу розповісти мамі. Але вагаюся. З чого почати? Як правильно її налаштувати на розмову?», - запитує Олександра.
Консультує Ольга Котенко - психолог проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» (що підтримано Глобальним фондом):
«Таємниці в сімейній системі завжди породжують надмірну тривогу і напруженість. А це впливає як на фізичний стан (в людини може погіршуватись сон, апетит), так і на психічний (дратівливість, неуважність). Коли людина запитує такої поради - це однозначно важливо для неї. Проте, стан людини видно не тільки їй, а й оточуючим, тим більше рідним, і тим паче мамі. Тож, я впевнена, що мама, за нагоди, обов'язково розпочне розмову про це і запитає, що відбувається. Головне, не сказати в цей момент: "Та, нічого, тобі здалося". Не думаю, що тут можна було б підібрати універсальну форму розмови для всіх. Адже, ніхто краще за нас не знає наших мам. Головне - почати, і ви точно відчуєте полегшення, зрозумієте, що ви не одні, що можете розраховувати на підтримку».