handy anzapfen anwendung apps to track iphone by number without permission snapchat emojis ändern hook up sites in Midstream South Africa free speed dating in Heidelberg South Africa online partnersuche gay Carouge Schweiz how to put a gps track on a cell LG V50 сайт знакомств tegos ru

Вона продовжує приймати протитуберкульозні препарати...

Є історії від наших клієнтів, які здаються звичайнісінькими, як вони вважають.
От тобі живуть, народжують дітей, виховують, саджають город і збирають врожай. У їх є літо, осінь і так далі, є життя. А потім щось стається, коли опускаються руки, падає настрій, дає збій здоров’я. Йдуть в лікарню і чують діагнози, про які раніше навіть і не думали.
 Власне, так все відбулося у 51-річної Марини з Кіровоградщини. Ніби все за планом, а коли пройшла медичне обстеження, почула, що в неї туберкульоз.
- Я тоді зрозуміла, що від хвороби ніхто не застрахований. У мене був ВІЛ, я пила життєво необхідні ліки – АРТ-терапію. Коли почалася війна дуже перенервувала, мабуть, як і всі. Мені було страшно за моїх чотирьох дітей. Не знаю, в який момент я інфікувалася туберкульозом, але руки опустилася, коли почула про діагноз… Також обстежили дітей, у них не було туберкульозу. Я не хотіла наражати їх на небезпеку, тому одразу поїхала на лікування у лікарню, що на Лісовій поляні (нині – ЛДК№2), - ділиться історією Марина.
Під соціальний супровід благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький» жінка потрапила три місяці тому. До неї в лікарню приїздив Андрій Пушкаренко - соціальний працівник проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом.
 - Перше питання, яке тривожило жінку – коли вона завершить лікування. Я пояснив їй специфіку лікування туберкульозу, важливість прийому ліків, відповідальності за своє здоров’я. Вона відповідально поставилася. За прихильність до лікування жінка щомісяця отримувала безкоштовні сертифікати на продукти харчування. Три місяці стаціонарного лікування їй давалися дуже довгими, вона сумувала за дітьми. У Марини чутливий туберкульоз. Вона наразі не виділяє паличку Коха. Її виписали з лікарні і перевели на амбулаторне лікування. Жінка продовжує приймати протитуберкульозні препарати, щомісяця здає необхідні аналізи. Марина на шляху до одужання, - каже Андрій Пушкаренко.
Зараз вона повертається до свого життя, адже так хоче, щоб все було добре, як і раніше…