handy anzapfen anwendung apps to track iphone by number without permission snapchat emojis ändern hook up sites in Midstream South Africa free speed dating in Heidelberg South Africa online partnersuche gay Carouge Schweiz how to put a gps track on a cell LG V50 сайт знакомств tegos ru

Вона вірить, що почує: "лікування туберкульозу завершила успішно".

Як лікувати туберкульоз, коли від нього помер чоловік? Це перше питання, яке задала собі Ірина, коли почула в лікаря діагноз.

 Після смерті чоловіка жінка звільнилася з роботи, більше часу приділяла онукам, допомагала доньці. Та кожен день відчувала, як її самопочуття погіршувалося – підвищувалася температура, слабкість, втома. Ці симптоми були «дзвіночками».

 - Я вже тоді розуміла, що зі мною відбувається щось не те. Я добре пам’ятаю, як чоловік захворів туберкульозом. І коли я в себе помітила подібні симптоми, серце ойкнуло. Я боялася йти в лікарню, мені страшно було почути, що в мене туберкульоз. Я відтягувала, як могла. Навіть, відмінила свої візити до онуків. Та розуміла, що цей час має настати. Того дня мені було так важко, що я не могла встати з ліжка, ледь заварила чаю, дістала із шафи свій сарафан. Зібралася і пішла до сімейного лікаря, звідти отримала направлення на обстеження. Мої побоювання підтвердилися. Я тоді ледь не втратила свідомість, бо думала, що це мій кінець, що я більше не обійму доньку, не почую сміх своїх онучат…, - Ірина пригадує свою історію хвороби, згадуючи кожну деталь.

 Та то був не кінець, а новий початок до здорового життя. Ірину госпіталізувал у лікарню, що на Лісовій поляні (нині – ЛДК №2). Призначили лікування. Було складно, адже препарати були важкі, позначалися на загальному самопочутті. Психологічний стан був на нулі, адже жінка не вірила у своє одужання. У цей період Ірина потрапила під психосоціальний супровід благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький».

 - Я приїздив до Ірини в лікарню. Ми багато спілкувалися про її захворювання, про ситуацію із її чоловіком. Інколи здавалося, що жінка не прийме своє захворювання і в один момент відмовиться від лікування. Я намагався підбирати потрібні слова. Вмовляв її жити заради онуків і доньки. І, на щастя, це подіяло. Під час кожної консультації я розпитував її, чи дзвонила вона онукам, що вони розповідають. Це щоразу повертало її до життя, - розповідає Едуард Карелін – соціальний працівник проекту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» (що підтримано Глобальним фондом).

 Під час недавнього візиту Едуарда у лікарню до своєї клієнтки каже, що зараз її самопочуття покращилося. Він морально підтримує її, прививає прихильність до лікування, привозить щомісяця безкоштовні сертифікати на продукти харчування, передавав продовольчі товари в рамках проекту «Food for life 2022», який реалізується за фінансової підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP).

Шлях Ірини у боротьбі із захворюванням розпочався із серпня. Наразі вона розуміє, що попереду ще довгий шлях, та важливо, що вона вірить у те, що пройде його і почує: "лікування завершила успішно".