handy anzapfen anwendung apps to track iphone by number without permission snapchat emojis ändern hook up sites in Midstream South Africa free speed dating in Heidelberg South Africa online partnersuche gay Carouge Schweiz how to put a gps track on a cell LG V50 сайт знакомств tegos ru

"У мене не було вибору. Я хотів жити, але не з таким болем", - хворий на туберкульоз

Тарас з підліткового віку займався спортом. Розвивався і досягав вершин. Їздив на змагання і отримував визнання. Усе було прекрасно. І коли постало питання захищати країну від ворога, вирішив, як справжній чоловік, направити свою силу в правильний напрямок. Тоді він добровільно пішов в АТО.
Минув час. Тарас захищав кордони рідної країни. Та потім щось підкосило здоров’я. Різко і без попередження. Почалися обстеження, аби вчасно знайти причину і розпочати лікування. Однак це було не просто.
- Сильно боліла спина. Жодні знеболюючі не допомагали, а якщо і рятували, то на кілька годин, а потім все знову. Я пройшов багато. Я знаю, що таке біль. І коли можна витерпіти, а коли ні. От цього разу спина дуже боліла. Лікарка мене направила на КТ спини. Коли я йшов на обстеження, навіть уявити не міг, що почую такий страшний для мене діагноз: туберкульоз спини. Я не міг зібратися з емоціями, наскільки все було страшно. Я не знав, як буде проходити лікуванні і, узагалі, чи дасть воно результат. У мене не було вибору – я хотів жити, але не з таким болем. З цього моменту почалася моя довга історія боротьби з хворобою. Я почав лікування стаціонарно на Лісовій поляні, адже мав бути під наглядом лікаря, отримувати купу ін’єкцій і пігулок. У якийсь момент у мене просто опускалися руки. Так, у мене, сильного чоловіка! Були моменти, коли я не вірив, що це все відбувається зі мною. Потім мені на допомогу прийшов соціальний працівник із благодійної організації «100 відсотків життя. Кропивницький» Максим Горюнов. Він приїхав до мене і ми почали довгу розмову про те, як важливо мені пройти ці етапи, що я не перший з такими симптомами, що є успішні історії. І якби не ця розмова – можливо, я би і втратив віру у себе. Усі довгі три місяці лікування тут, я міг у будь-який момент зателефонувати Максиму, розпитати про супутні хвороби, симптоми чи все, що мене хвилювало. Він був поряд. Зараз я розумію, наскільки важливий ось цей психосоціальний супровід таких, як я. Я пройшов цей шлях, який здавався вічністю. Мене виписали з лікарні і перевели на амбулаторне лікування туберкульозу спини. Тобто всі медичні препарати я вже міг приймати вдома. Максим продовжував надавати мені соціальний супровід. Я уже відчував, як відпускає біль, як минає хвороба. І в липні я успішно завершив лікування. Зараз розповідаю вам свою історію і, здається, що ця історія була не зі мною. Я переміг хворобу! Дякую благодійній організації «100 відсотків життя. Кропивницький», що вона підтримує хворих, які у будь-який момент можуть здатися. Разом – лікування проходить ефективніше, - розповідає свою історію боротьби Тарас.
Соціальний супровід чоловіка здійснювався в рамках проєкту "100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині" за підтримки Глобального фонду. 
Наразі Тарас думає, що потрібно повернутися до спорту, що потрібно захищати свою країну від ворога. Ось пройде певний час відновлення і він, сильний чоловік, знову зробить вчинок справжнього чоловіка.