handy anzapfen anwendung apps to track iphone by number without permission snapchat emojis ändern hook up sites in Midstream South Africa free speed dating in Heidelberg South Africa online partnersuche gay Carouge Schweiz how to put a gps track on a cell LG V50 сайт знакомств tegos ru

Мотивацією в лікуванні туберкульозу стали онуки

«У житті, як на ниві. Сьогодні все гаразд, а завтра може і не бути…», - такого висновку дійшов 55-річний Олексій – житель обласного центру, який лікує туберкульоз.

 Його історія почалася із температури, задишки і кашлю. У лікарні сказали, що запалення легень. Однак тримісячне лікування було безуспішним. Стан здоров’я погіршувався. Чоловік звернувся до вузького спеціаліста і пройшов додаткові обстеження. Як виявилося, в легенях набирається рідина…

 - Операція… Мені видалила два ребра, було тяжко… Рентген показав туберкульоз… Я вже думав, що моє обстеження і лікування ніколи не завершиться, - Олексій коротко згадує історію своєї хвороби.

 Почалося лікування туберкульозу – довжиною у три місяці стаціонарного лікування. Схему препаратів розписали на 14 місяців.

 - Олексій у мене під ДОТ-супроводом перебуває рік. Він ніколи не говорив про те, що не буде лікуватися. Він не належить до групи ризику. Його історія – це про те, що туберкульоз не обирає ні статус, ні рівень життя, ні вік… Мотивацією в одужанні для чоловіка стали онуки. Донька приходила з дітьми. Він любив з ними проводити час. Тому хвилювався, щоб хвороба до них не перейшла. Звісно, була тривала пауза, коли вони не бачилися, але зараз все відновилося, - розповідає Максим Горюнов – соціальний працівник «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що впроваджується за підтримки Глобального фонду.

 

Зараз стан здоров’я іде на покращення. Чоловік відчуває в собі сили, що одужає, і навіть, зараз в пошуку роботи.

 

- Був період, коли я навіть не міг ходити. Після лікування мені краще. Я навіть поправився. Уже не виділяю паличку Коха, а значить можу бачитися з рідними, а також працювати. Зараз я збираю необхідні медичні документи, проходжу знову обстеження, щоб повернутися на роботу. Я дякую лікарям і благодійній організації «100 відсотків життя. Кропивницький» за постійну підтримку. У тому числі і за сертифікати на продукти харчування, завдяки чому мої рідні обирали мені продукти харчування. Відчуваю, що життя налагоджується. Протитуберкульозні препарати я продовжую приймати і чекаю того моменту, коли мені скажуть, що хворобу я повністю здолав, - каже на завершення нашої розмови Олексій.