- Наші клієнти залишилися безпорадними. Ми заспокоювали їх, запевняли, що життєвоважливе лікування є. Адже в цей час так важливо підтримувати одне одного,  - розповідає соціальна працівниця проєкту HealthLink: «Прискорення зусиль України з метою подолання епідемії ВІЛ» Анна Мельниченко.

 Історія з Веронікою розпочалася в перші дні війни. До цього – вона вже рік приймала АРТ-терапію. Жінка пройшла період, коли страх про хворобу заважав жити і будувати плани. Соціальна працівниця розповіла Вероніці історію про неї ж, а продовжити цю історію жінка мала самостійно. Який шлях обрати? Плакати від страху і невідомості чи дбати про себе, думати про онуків, планувати життя… Тоді жінка обрала другий варіант, прийняла ВІЛ-позитивний статус і, навіть, переїхала в інший будинок, облаштовувала його і будувала нове життя.

 - І тут знову страх і паніка. Вона телефонує мені розгублена, адже в країні війна… Її голос був тривожним, як і голос мільйон жінок у ці дні.  Вона запитала: «Що тепер буде з лікуванням, якщо не буде таблеток, що робити? Я боюсь. Чи виживу я?...» У першу чергу я її заспокоїла. Пояснила, що на Кіровоградщині лікування є, що таблетки вона буде отримувати, як і раніше. Головне - не здаватися, адже вона вже багато чого пережила. До того ж, у неї є рідні, які завжди будуть поруч і підтримають її. Життя не зупиняється, воно продовжується, необхідно вірити в краще, в перемогу. Вона ще облаштує свій новий будинок і буде приймати там гостей і рідних, радіти щасливим моментам з онуками, - ділить Анна Мельниченко, додаючи, що через кілька днів знову їй зателефонувала, аби впевнитися, що жінка приймає лікування.

 Соціальні працівники нагадують кожному, що вони поряд, що лікування є, що потрібно вірити у світлу перемогу.