- Це дуже цікавий і передовий досвід, його вже впроваджують наші партнери в Сумах. Таким чином ми впроваджуємо модель «рівний-рівному». Так засуджені більше йдуть на контакт. Крім того, в такій співпраці є елемент ресоціалізації засуджених, коли вони розуміють, що вони частина суспільства, що боротьба з епідемією ВІЛ/СНІДУ - це спільна справа, що вони потрібні іншим, - коментує виконавчий директор Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Костянтин Данильченко.
Віталій відбуває покарання у Державній установі «Петрівській виправній колонії №49». Каже, навіть не сподівався працювати соціальним працівником в неурядовій організації, але коли надійшла така пропозиція, вирішив допомогти, а потім, як виявилося, можна і працевлаштуватися.
- Нам сказали, що потрібна відповідальна людина, яка б могла проводити тестування і допомагати ВІЛ-позитивним людям. У медико-санітарній частині, практично немає медичного персоналу. Я сказав, що можу спробувати, але якщо мені хтось буде в поміч, адже я тут уже працюю на роботі. І буквально протягом трьох днів до мене приїздить Олександр. Він каже: «Моліться, щоб все вийшло». І все вийшло. Ми уклали контракт на півроку. Мені потрібно мотивувати людей пройти тестування на ВІЛ, стежити, коли востаннє робили тест на ВІЛ, щоб було не пізніше, як півроку, в разі виявлення ВІЛ, мотивую пройти додаткові обстеження на підтвердження ВІЛ, сприяю в обстеженні на рівень вірусного навантаження та рівень імунітету, - розповідає про свої обов’язки чоловік.
Оскільки специфіка роботи для Віталія була нова, він одразу взявся за навчання, освоїв всю необхідну інформацію. Зараз вільно може консультувати і відповісти на будь-яке незручне запитання у темі ВІЛ.
- Спочатку було важкувато, зараз – ні. Я за цей місяць багато чого прочитав. Мені цікаво, адже я хочу людям це донести! Щоб вони знали, що таке ВІЛ. У нас два чоловіка уже здали на ІФА (підтвердження наявності ВІЛ в організмі), а потім вірусне навантаження і СД4. Тоді мотивую до початку АРТ-лікування, препарати є в санчастині. Я вже працюю місяць, заперечень від керівництва немає. Я вже отримав заробітну плату, дякувати Богу. Я взагалі йшов спочатку на волонтерських засадах, питання ставилося, щоб допомогти, - додає Віталій.
Соціальний працівник каже, що попри те, що в нього є певний план на місяць, він його навіть перевиконує. Адже чимало охочих виявляють бажання пройти тест на ВІЛ.
- У мене є план, але я його перевиконую. Мені потрібно протестувати «N»-кількість людей. А до мене підходять люди, тож я не можу відмовити. От у санчастині мені кажуть, що потрібно протестувати людину. Я контактую з бажаючим, домовляємось про час та місце зустрічі, де можна отримати послугу з дотестового консультування та тестування. А згідно з планом у мене, наприклад, 22 людини в місяць, то я все одно кажу, нехай ідуть і тестуються. А до цього ж вони ніде взагалі не тестувалися! – каже чоловік, додаючи, що за тестування засуджені отримують мотиваційні набори.
Олександр Камінський, який координує пенітенціарний напрямок в Кіровоградському відділенні Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», додає, що результати Віталія, дійсно, показові.
- Показники відповідають технічним завданням та індикаторам. Я б сказав, значно кращі, ніж в інших соціальних працівників, які роблять це завдання на волі. Віталій працює в себе «вдома». Він більше володіє інформацією в колонії. Засуджений може до нього звернуться в будь-який час за допомогою. Тут йому довіряють, адже він - свій, - відзначає Олександр Камінський.
Матеріал підготувала: Семененко Вікторія
фото з мережі Інтернет