- З чого розпочалася історія організації?
- З того моменту, коли було зареєстровано в Києві Благодійну організацію «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», відтоді в всіх регіонах почали створювати регіональні представництва. 7 лютого 2005 року було зареєстровано Кіровоградське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ». Сьогодні нам і нашій організації 13 років. Це число часто називають містичним. Чимало людей побоюється робити щось важливе, коли на календарі 13. А нам з цим числом жити цілий рік! Та саме у 13 років у дітей розпочинається перехідний вік. Вони переходять в підлітковий період, стають дорослішими, мають власну думку, досвід, стають мужнішими, впевненішими, цілеспрямованими. Отже, ми готові зміцнюватися, розвиватися і процвітати.
- Хто стояв у витоків її створення?
- П’ять активістів, які були зацікавлені змінити хід історії в боротьбі зі СНІДом, об’єднались і вирішили створити ініціативну групу, а незабаром і організації. Троє з них - не є ВІЛ-позитивними. Просто їм було не байдуже життя людей, які мають ВІЛ-позитивний статус. Це люди різного світогляду, понять та освіти, але їхнє бажання змінити на краще людей, уражених епідемією, було великим і сильним.
- Хто були першими активістами?
- Першими активістами були молоді люди, хтось був з ВІЛ-позитивним статусом, у когось були небайдужі друзі. Багато було молодих студентів, які представляли потужну волонтерську силу в інформуванні населення про проблематику захворювання. З перших активістів лише одиниці зараз беруть участь в розвитку організації, більшість змінили свій рід діяльності, але кожний зробив свій вклад і залишив свій слід у період становлення організації.
- Яку мету і завдання ставили?
- Стратегічна ціль регіонального представництва була в тому, щоб ВІЛ-позитивні люди Кіровоградської області були забезпечені якісними послугами - лікуванням, психосоціальною та юридичною підтримкою.
- Як з’являлися перші клієнти? Як вони дізнавалися про організацію, чи ви про них?
- Тоді, у 2005 році, ніхто не розумів навіщо і для кого все створюється. Перші клієнти йшли на контакт з великою осторогою, адже у ті часи відкрити свій ВІЛ-статус було подібним роздягнутися на площі. Хоча наразі теж не кожен може голосно сказати, що у нього ВІЛ, менталітет людей не зовсім готовий приймати в близькому оточенні ВІЛ-позитивну людину. Але все-таки погляди змінюються, в цьому є і наша заслуга.
- Скільки в організації зараз представників?
- Наразі організація має 19 учасників Кіровоградського обласного відділення, більше 50-ти співробітників – це і керівний склад, і координатори проектів, і соціальні працівники та психологи.
- Які райони спільно з вами співпрацюють і в яких напрямках?
- Діяльність організації впроваджується на всю Кіровоградську область. Всі ВІЛ-позитивні, які виявили бажання бути під супроводом наших соціальних працівників відповідно отримують соціальний супровід. Соціальний супровід надається ВІЛ-позитивним, наркозалежним, які перебувають на програмі замісної підтримуючої терапії, хворим на туберкульоз та гепатит С.
- Скільки проектів за 13 років діяльності організації вдалося реалізувати?
- За 13 років реалізовано більше 30 проектів. Вони були різної діяльності: догляд і підтримка людей, які живуть з ВІЛ, розвиток ініціативних груп в м. Олександрії, Світловодську та Долинській, проекти з адвокації.
- Які зараз в організації ключові партнери?
- Ключові партнери наразі це: Кіровоградський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІД, Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер, Кропивницька виправна колонія №6, Петрівська виправна колонія №49, Кропивницька установа виконання покарань №14, департамент охорони здоров’я Кіровоградської обласної ради, управління охорони здоров’я міської ради Кропивницького. Також ми співпрацюємо з багатьма неурядовими організаціями в місті.
- Яка місія і цілі організації?
- Наша місія - забезпечення 100% медичною та соціальною допомогою людей, що живуть з ВІЛ, та людей, яких торкнулись соціально-небезпечні захворювання для подолання епідемії в області. Цілі: досягнення цілі ЮНЕЙДС 90-90-90; забезпечення ЛЖВ медичною та соціальною допомогою; формування толерантного відношення до ЛЖВ та груп найвищого ризику; адвокація розширення доступу до лікування; розширення програм профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу, гепатиту, туберкульозу в області; сприяння реформуванню системи охорони здоров’я шляхом впровадження моделей взаємодії громадянського суспільства з органами публічної влади.
- Цінність організації – це…
- Найбільша цінність - це людське життя. Зустрічаючи своїх колишніх клієнтів, яких я супроводжувала, коли працювала соціальним працівником, отримую вдячність, що на той час я була практично єдиною людиною, якій вони могли довірити свої проблеми і страхи.
Звичайно, для мене цінні мої колеги. Від колективу взагалі залежить весь клімат в організації. В 2017 році організація пережила складний період, поряд залишились ті люди, які готові працювати в команді, долати бар’єри та розвиватись. Наприкінці року вперше було визначено кращу «сімку» 2017 року. Переможцями цієї номінації стали співробітники різних посад. Також була номінація «визнання колективу». Коли проводили підрахунок переможця даної номінації, то я була приємно вражена. Кожен співробітник отримав принаймні один голос. Це говоре про те, що кожен відіграє велику роль в нашому колективі і робить велику справу. Всі інші співробітники отримали відзнаки.
- Розкажи про свій шлях в організації
- В організацію я потрапила в 2006 році молодою дівчиною, мені тоді було 23 роки, а організації трішки більше півроку. Досвіду роботи з людьми з ВІЛ у мене не було. Але було найголовніше, я хотіла працювати в такій організації. Починала я з консультанта/соціального працівника. Оскільки маю медичну освіту неодноразово залучалась до проведення медичних маніпуляцій на дому у наших клієнтів. Поступово здобувала досвід, в тому числі і менеджерський. В 2012 році мене було призначено заступником голови правління, також займала посади координатора проекту/напрямків. І на початку 2017 року була обрана головою правління на загальних зборах.
- Які завдання ставите в розвитку організації у найближчі роки?
- Тринадцять з мови чисел перекладається як «людський дух, що прагне до любові» або «енергія, яка прагне до любові». Ще число 13 може бути переведено, як «воля, яка прагне до любові» або «бажання любити». Всі ці варіанти абсолютно рівноцінні. Вибір варіанта залежить від рівнів буття і свідомості щодо яких розглядається число 13.
Отже, наша команда націлена на нові перемоги та визнання. У 2018 році ми продовжуватимемо реалізацію ВІЛ-сервісного напрямку (догляд та підтримка людей, що живуть з віл, чоловіки, що мають секс з чоловіками, ув’язнених та засуджених, клієнтів програми замісної підтримуючої терапії), а також відновимо ДОТ супровід хворих на туберкульоз. ДОТ супровід - це доставка протитуберкульозних препаратів за місцем проживання або перебування людини, яка проходить амбулаторне лікування туберкульозу.
Зараз ми розроблюємо програму розвитку паліативної допомоги. Наразі така програма в області відсутня. Тому проводимо адвокаційні заходи щодо її прийняття та фінансування в 2018 році, забезпечення прав паліативних пацієнтів та їх достойного життя.
Здійснення моніторингу в системі Prozorro закупівель закладів охорони здоров’я у Кіровоградській, Черкаській, Одеській, Херсонській областях та вплив на протидію порушенням під час проведення процедури закупівель. Планується відкриття сайту замісної підтримуючої терапії на первинній ланці в містах Кропивницький та Новоукраїнка, відкриття кабінету «чоловічого здоров’я» на первинній ланці, розвиток дитячого центру, що діє в нашій організації.