Чи можна примусово лікувати особу, хвору на туберкульоз?

У рамках місячника боротьби із захворюванням на туберкульоз «STOP Туберкульоз» фахівці Кіровоградської мережі ЛЖВ відповідатимуть на найпоширеніші питання.

1. Чи можна примусово лікувати особу, хвору на туберкульоз?

Таке лікування можна здійснювати лише шляхом примусової госпіталізації. Чинне законодавство передбачає таку можливість, але рішення про примусову госпіталізацію може приймати лише суд за заявою представника протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування хворого на заразну форму туберкульозу, за умови, якщо хворий порушує протиепідемічний режим. Особа може бути госпіталізована на строк, не більше трьох місяців. Для продовження строку примусового лікування необхідно ухвалити нове рішення суду. Органи внутрішніх справ за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду (стаття 11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз»).

Продовжити читати

Благодійні внески у закладах охорони здоров’я: що дозволено законом?

 

Тема благодійних внесків у медичних закладах неодноразово озвучувалася громадськістю. Як на законодавчому рівні регулюється це питання? Чи може особа повністю або частково повернути суму внеску чи отримати звіт про використання благодійних коштів? На ці та інші питання відповідає експерт відділу аналітики та адвокації КОВ ВБО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” Аліна Логінова.

Продовжити читати

Як діяти ВІЛ-позитивним жінкам, якщо медики відмовляються приймати у них пологи?

Право на належну медичну допомогу гарантує ст. 49 Конституції України. Також воно передбачене: Цивільним кодексом України (ст. 284), Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII (ст. 6, 8, 33, 38).

Цим же законом (ст. 78) передбачено обов’язок медичних працівників надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.

Крім того, статтею 16 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 № 1972-XII, прямо передбачено, що забороняється відмова у наданні медичної допомоги та обмеження інших прав на підставі ВІЛ-позитивного статусу людям, які живуть з ВІЛ, а також обмеження прав їхніх рідних і близьких на цій підставі.

Слід зазначити, що така відмова може тягнути за собою кримінальну відповідальність передбачену ст. 139 Кримінального кодексу України.

Знання своїх прав дасть можливість уникнути подібних ситуацій та зберегти своє здоров’я.

Відділ аналітики та адвокації КОВ ВБО «Всеукраїнська Мережа ЛЖВ»

Чи мають право роботодавці вимагати довідку про наявність/відсутність у людини ВІЛ?

Звісно, ні. Закон чітко визначає: тестування, за яким можна визначити ВІЛ-статус, є добровільним (за бажанням може бути навіть анонімним, а результати його мають суворо конфіденційний характер). Результати повідомляються лише особі, що мала «усвідомлену інформовану згоду» на проведення такого тестування, а якщо це стосується дітей до 14 років чи недієздатних – лише їхнім законним представникам. 

Вас ніхто не може змусити здати тест на ВІЛ (ст. 6,7 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (далі – Закон), крім випадків, коли ви бажаєте стати донором (п. 14 ст. 4 Закону). Тобто знати про статус і повідомляти роботодавцеві про нього – це лише ПРАВО, а не обов’язок! Не піддавайтесь на провокації, ця інформація та знання трудового законодавства дадуть вам змогу відстояти свою гідність! 

Додаток: Витяг із Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».
Відділ аналітики та адвокації КОВ ВБО «Всеукраїнська Мережа ЛЖВ»
 
 

Продовжити читати