Чи може лікар з ВІЛ + працювати у закладі охорони здоров’я?

«У нас працює лікар, сумлінний та відповідальний. Проте нещодавно під час планового медичного огляду у нього виявили ВІЛ-позитивний статус. Чи може він працювати у медичному закладі?».

З цим питанням адміністрація одного із медзакладів Кіровоградської області звернулася до Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».

-  Статтею 16 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 року №1972-XII встановлено гарантію того, що забороняється звільнення з роботи та порушення інших трудових прав на підставі наявності ВІЛ-позитивного статусу в працівника. Неправомірні дії посадових осіб, які призвели до порушення прав людей, що живуть з ВІЛ, можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відповідно до Постанови КМУ від 23.05.2001 року № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» до переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам належать медичний персонал (лікарі, середній та молодший медичний персонал) лікувально-профілактичних закладів для дорослих та пологових будинків (відділень), дитячих лікарень (відділень), відділень патології новонароджених, недоношених, - пояснює юрист організації Арсен Арутюнян.

До того ж, за словами фахівця, у ст. 20 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-III встановлені обов’язки для осіб, що хворіють на інфекційні хвороби, зокрема, вживати рекомендовані лікарем заходи для запобігання поширення інфекційних хвороб.  При цьому законодавством не передбачено жодної норми, що забороняє лікарю чи іншому медичному працівнику, який виконує вимоги безпеки під час медичних втручань (вдягає гумові рукавички, маску, шапочку, використовує інші засоби індивідуального захисту) виконувати свої посадові обов’язки.

- Крім того, статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасову чи постійну непридатність осіб, які є бактеріоносіями, для виконання певних видів робіт приймається медико-соціальними експертними комісіями на підставі результатів лікування, даних медичних оглядів тощо. Таким чином, лікар має проходити профілактичні медичні огляди для запобігання поширенню інфекційних хвороб. Результати профілактичних медичних оглядів заносяться до особистої медичної книжки та інших медичних документів і підлягають обліку. У разі виявлення інфекційних хвороб, з метою їх подальшого непоширення відповідними органами приймається рішення про вжиття необхідних  заходів, - коментує Арсен Арутюнян.

У даному випадку відсутній ризик передачі ВІЛ, оскільки відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України 05.11.2013 № 955 медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов'язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними.

- Таким чином, в Україні законодавчо закріпленою є гарантія того, що звільнення чи інше обмеження трудових прав лікаря на підставі захворювання на ВІЛ є недопустимим. Медичний персонал має користуватися індивідуальними засобами захисту для недопущення ураження ВІЛ інфекцією, оскільки це не дає можливості поширювати ВІЛ як від пацієнта, так і від лікаря, - резюмує Арсен.

Спілкувалася Вікторія Семененко

фото: ілюстрація